How big is Видимий Всесвіт?
880 yottámetros!
Видимий Всесвіт — це частина Всесвіту, світло з якої встигло дійти до Землі від часу Великого вибуху. Це куля із центром на Землі, поперечником приблизно 93 мільярди світлових років, де світловий рік — це відстань, яку світло проходить за один рік. Цей діаметр становить близько 8,8 × 1026 метрів, де 1026 — це одиниця та 26 нулів після неї.
Вік Всесвіту — близько 13,8 мільярда років. Тож може здатися, що до Землі не могло дійти світло з відстані понад 13,8 мільярда світлових років. Але простір розширювався, поки світло рухалося. Речовина, що випромінила найстаріше світло, яке могло дійти до Землі, нині віддалена приблизно на 46 мільярдів світлових років.
Ця відстань — радіус видимого Всесвіту, який астрономи називають горизонтом частинок. Радіус не вимірюють безпосередньо, а обчислюють. Космологи розраховують його за швидкістю розширення Всесвіту та його вмістом, які вимірювали космічні апарати, зокрема WMAP і «Планк».
Опубліковані обчислення дають радіус приблизно від 46 до 46,6 мільярда світлових років, тож діаметр становить 92–93 мільярди світлових років. Радіус також зростає з часом, бо встигає дійти світло з дедалі більших відстаней.
Найдавніше світло, яке телескопи справді можуть бачити, — це космічне мікрохвильове фонове випромінювання. Це слабке сяйво вивільнилося, коли Всесвіту було близько 380 000 років, і нині його температура становить близько 2,7 градуса над абсолютним нулем. Воно надходить зі сфери трохи всередині горизонту частинок, нині віддаленої приблизно на 14,0 гігапарсека (45,7 мільярда світлових років), де гігапарсек — це приблизно 3,26 мільярда світлових років.
У дослідженні 2005 року оцінили, що в цій сфері утворилося приблизно 170 мільярдів яскравих галактик. Кожна з них має яскравість щонайменше близько трьох чвертей яскравості Чумацького Шляху.
Край видимого Всесвіту — це межа того, що можна побачити, а не край простору. Вимірювання супутника «Планк» разом з оглядами галактик показують, що простір плаский із точністю приблизно до 0,2%. Аналіз кривини Всесвіту 2011 року показав, що весь Всесвіт за об’ємом щонайменше у 251 раз більший за видиму частину, а можливо, і нескінченний.