Харон — найбільший із п’яти супутників Плутона; він має в поперечнику близько 1 212 кілометрів. Це трохи більше за половину ширини самого Плутона. Жоден інший відомий супутник не є таким великим порівняно з тілом, навколо якого обертається.

Розмір

Найточніше вимірювання розміру Харона дав космічний апарат НАСА «Нові горизонти», який пролетів повз Плутон і Харон 14 липня 2015 року. Учені простежили край Харона на знімках апарата й отримали середній радіус 606 кілометрів, плюс-мінус 1 кілометр. Звідси діаметр Харона — 1 212 кілометрів.

Харон круглий. У тому самому дослідженні не виявили вимірного сплющення на його полюсах: воно менше за піввідсотка. Раніше вимірювання із Землі, під час яких визначали, як довго Харон закриває світло далекої зорі, дали схожий радіус.

Порівняння розмірів

• Якби Плутон зменшили до розміру баскетбольного м’яча, Харон був би кулею діаметром близько 12 сантиметрів, що обертається лише приблизно за 2 метри від Плутона. Якби натомість до розміру баскетбольного м’яча зменшили Землю, Місяць був би тенісним м’ячем приблизно за 7 метрів від неї.
• Місяць приблизно у 2,9 раза ширший за Харон, а Земля — приблизно у 10 разів.
• Квавар, наступний менший круглий об’єкт на цьому сайті, має в поперечнику близько 1 090 кілометрів, тож Харон приблизно на 11% ширший.
• Пояс каньйонів на Хароні має довжину понад 1 600 кілометрів, приблизно вчетверо більше за довжину Великого каньйону.

Прикуті обличчям до обличчя

Харон робить один оберт навколо Плутона за 6,4 доби, і за той самий час Плутон робить один оберт навколо своєї осі. Тому Харон завжди повернутий до Плутона одним боком, а Плутон — завжди одним боком до Харона. Це називають взаємним приливним захопленням. Якщо дивитися з Плутона, Харон ніколи не сходить і не заходить, а висить над однією й тією самою точкою на поверхні Плутона.

Між ними лише близько 19 600 кілометрів, приблизно у вісім разів більше за ширину Плутона. Для порівняння, Місяць віддалений від Землі приблизно на 30 діаметрів Землі. Оскільки Харон такий великий і так близько до Плутона, Плутон і Харон іноді називають подвійною карликовою планетою.

Відкриття й назва

Джеймс Кристі й Роберт Гаррінгтон відкрили Харон у червні 1978 року у Військово-морській обсерваторії США у Флагстаффі в штаті Аризона. Вони не шукали супутники, а намагалися уточнити орбіту Плутона. Кристі помітив, що на деяких знімках Плутон виглядає витягнутим, а випин обходить Плутон кожні 6,39 доби. Таке саме витягнення він знайшов на старіших знімках, а подальші знімки підтвердили, що це супутник.

Кристі назвав супутник на честь Харона — міфологічного перевізника, який переправляв душі через річку Ахерон, одну з річок довкола підземного царства бога Плутона. Він також вибрав цю назву, тому що перші чотири літери англійського написання Charon збігаються з першими чотирма літерами імені його дружини, Charlene (Шарлін).

Потріскана червонувата поверхня

«Нові горизонти» виявили набагато різноманітніший світ, ніж очікували багато вчених: з горами, каньйонами та зсувами. За кольором найвиразніша деталь Харона — червонувата ділянка навколо північного полюса, неофіційно названа Мордор Макула.

Пояс розломів і каньйонів проходить через усю поверхню Харона, місцями вдвічі глибший за Великий каньйон. Рівнини на південь від нього мають менше кратерів, тож вони молодші. Одна з ідей, які обговорюють, така: океан усередині Харона давно замерз, і зміна об’єму розтріскала кору.

Джерела

• Mean radius and shape of Pluto and Charon from New Horizons images. Nimmo et al., Icarus, 2017.
• Pluto Fact Sheet. NASA, 2024.
• Charon. NASA, 2024.
• Moons of Pluto. NASA, 2025.
• Pluto's Big Moon Charon Reveals a Colorful and Violent History. NASA, 2015.
• The visible and thermal light curve of the large Kuiper belt object (50000) Quaoar. Kiss et al., Astronomy and Astrophysics, 2024.
• Earth Fact Sheet. NASA, 2024.
• Moon Fact Sheet. NASA, 2024.
• Official Basketball Rules 2026: Basketball Equipment. FIBA, 2026.
• Rules of Tennis 2026. International Tennis Federation, 2026.