How big is Церера?
950 kilómetros!
Церера — найбільший об’єкт у поясі астероїдів між Марсом і Юпітером, і в середньому вона має близько 940 кілометрів у поперечнику. Це також карликова планета, причому єдина у внутрішній частині Сонячної системи. Вона обертається навколо Сонця на відстані, приблизно в 2,8 раза більшій, ніж у Землі, і робить один оберт за 4,6 року.
Космічний апарат NASA Dawn вивчав Цереру з орбіти між 2015 і 2018 роками та склав карту її форми. Церера — не ідеальна куля. На екваторі вона має в поперечнику близько 964 кілометрів, а від полюса до полюса лише 892 кілометри, тож вона трохи сплюснута. Куля того самого об’єму мала б у поперечнику 939 кілометрів, і саме це значення вважають її діаметром.
Деякі сторінки NASA наводять радіус 476 кілометрів, що дає діаметр 952 кілометри. Це близько до 950 кілометрів, наведених вище. Значення 939 кілометрів, отримане в дослідженні форми Церери 2016 року, точне в межах частки кілометра і є кращим вимірюванням.
Італійський астроном Джузеппе П’яцці відкрив Цереру 1 січня 1801 року. Це був перший об’єкт, знайдений у головному поясі астероїдів. Спочатку її називали планетою, але коли в тому самому районі знайшли багато інших тіл, її віднесли до астероїдів.
У 2006 році Цереру визнали карликовою планетою разом із Плутоном та Еридою. За правилами Міжнародного астрономічного союзу (МАС) карликова планета обертається навколо Сонця і має достатньо маси, щоб власна гравітація стягнула її в майже кулясту форму. На відміну від планети, вона не очистила околиці своєї орбіти від інших об’єктів, і багато астероїдів проходять близько до шляху Церери. Станом на 2026 рік МАС визнає п’ять карликових планет: Цереру, Плутон, Ериду, Гаумеа та Макемаке.
Церера містить велику частку маси поясу астероїдів. За оцінками NASA, ця частка становить від близько чверті до понад третини всієї маси поясу. Утім, Плутон у 14 разів масивніший за Цереру.
Ще до прибуття Dawn низька густина Церери показала, що приблизно 25 відсотків її маси становить лід. Тому після Землі це найбагатше на воду тіло у внутрішній частині Сонячної системи, якщо рахувати загальну кількість води. Dawn прибув до Церери в березні 2015 року, і вона стала першою карликовою планетою, яку відвідав космічний апарат. Його знімки показали, що яскраві плями на Церері, найяскравіша з яких міститься в кратері Окатор, є відкладеннями карбонатів та інших солей.
Вимірювання гравітації Церери показують, що її густина зростає до центра. На ранньому етапі її історії порода опустилася вглиб, а над нею утворилася багата на воду кора. Dawn також виявив ознаки недавньої, а можливо, й досі триваючої активності на поверхні. Солі можуть сприяти цій активності: вони знижують температуру, за якої вода замерзає, тож частина води залишається рідкою.