Цирковірус свиней — це вірус, який заражає свиней і станом на 2026 рік є одним із найменших відомих вірусів. Його частинки мають у поперечнику близько 17 нанометрів, а нанометр — це мільярдна частка метра. Така ширина — це діаметр крихітної кульки з білка, яка містить ДНК вірусу.

Розмір

Кожна частинка — це білкова шкаралупа, яку називають капсидом, без зовнішньої оболонки. Капсид збудований із 60 копій одного білка, згрупованих у 12 кластерів по п’ять. Така будова надає йому симетрії ікосаедра — фігури з 20 трикутними гранями. Шкаралупа завтовшки близько 2,5 нанометра.

Опубліковані вимірювання коливаються приблизно від 15 до 25 нанометрів. У 2019 році дослідники, які очистили вірус, виміряли на зображеннях з електронного мікроскопа частинки діаметром близько 17 нанометрів. У дослідженні 2003 року за зображеннями заморожених частинок побудували тривимірну модель і виміряли близько 20,5 нанометра — до вершин трохи піднятих білкових кластерів. Міжнародний комітет з таксономії вірусів (ICTV) наводить для цирковірусів свиней і спорідненого вірусу папуг 15–25 нанометрів.

Порівняння розмірів

• Вірус гепатиту В, який має в поперечнику близько 42 нанометрів, приблизно у 2,5 раза ширший за цирковірус свиней, а за об’ємом — приблизно у 15 разів більший.
• Ширина цирковірусу свиней приблизно у 3,5 раза більша за товщину фосфоліпідного бішару клітинної мембрани й приблизно у 8,5 раза більша за ширину подвійної спіралі ДНК, яка становить 2 нанометри.
• Приблизно 5 000 цирковірусів свиней, розташованих бік о бік, дорівнювали б за шириною людській волосині, ширина якої становить 80 000–100 000 нанометрів.
• Якби цирковірус свиней збільшили до висоти людини зростом 1,7 метра, людська волосина мала б завширшки 8–10 кілометрів.

ДНК і назва

Усередині капсиду міститься одна замкнена петля ДНК лише з одним ланцюгом, завдовжки 1 759 основ у типі, який називають PCV1, і 1 768 основ у PCV2. Кільцева ДНК дала вірусу назву: «цирко» походить від слова «кільцевий» (англ. circular).

ДНК містить два основні гени. Один кодує білок, потрібний, щоб почати копіювання ДНК, а інший — білок капсиду. Станом на 2026 рік ICTV описує геноми PCV1 і PCV2 як найменші з-поміж усіх вірусів, для яких доведено самостійне розмноження в клітинах ссавців.

Хвороба свиней

Природні інфекції, схоже, обмежуються свинями, зокрема дикими кабанами, а вірус поширюється здебільшого, коли свині ковтають частки інфікованого посліду. Жодної хвороби з PCV1 не пов’язано. PCV2 є однією з основних причин виснажливої хвороби поросят віком 8–16 тижнів: із втратою ваги, утрудненим диханням, жовтяницею, збільшеними лімфатичними вузлами й діареєю. Цю хворобу можна контролювати вакцинацією свиней.

Частинки важко знищити. PCV1 витримує кислоту з pH 3, нагрівання до 70 °C протягом 15 хвилин і розчинники, як-от хлороформ.

Джерела

• Genus: Circovirus. International Committee on Taxonomy of Viruses, ICTV Report.
• Conformational Changes and Nuclear Entry of Porcine Circovirus without Disassembly. Wang et al., Journal of Virology, 2019.
• Comparison of the Structures of Three Circoviruses: Chicken Anemia Virus, Porcine Circovirus Type 2, and Beak and Feather Disease Virus. Crowther et al., Journal of Virology, 2003.
• The 2.3-Angstrom Structure of Porcine Circovirus 2. Khayat et al., Journal of Virology, 2011.
• Hepatitis B Virus Biology. Seeger and Mason, Microbiology and Molecular Biology Reviews, 2000.
• Structure of Lipid Bilayers. Nagle and Tristram-Nagle, Biochimica et Biophysica Acta, 2000.
• DNA Structure and Sequencing. In Biology 2e, 2nd edition. OpenStax, 2018.
• Just How Small Is "Nano"?. National Nanotechnology Initiative.