Червоний — це колір світла з найбільшою довжиною хвилі з-поміж тих, які може бачити людина. Показане тут червоне світло має довжину хвилі 750 нанометрів — це глибокий червоний колір на дальньому краї видимого діапазону. Нанометр — це мільярдна частка метра.

Довжина хвилі

Світло поширюється як хвиля. Довжина хвилі — це відстань від одного гребеня хвилі до наступного, і кожен колір світла має свою довжину хвилі. Найкоротшу довжину хвилі з видимих має фіолетовий колір, а найдовшу — червоний. Помаранчеве світло має довжину хвилі близько 620 нанометрів, а типовий червоний — близько 680 нанометрів.

Межі видимого діапазону нечіткі. За даними NASA, діапазон становить приблизно від 380 до 700 нанометрів, а за широко вживаним підручником із фізики — від 400 до 750 нанометрів. Міжнародна комісія з освітлення, яка встановлює стандарти для світла й освітлення, визначає верхню межу десь між 760 і 830 нанометрами. Де саме вона проходить, залежить від того, скільки світла потрапляє в око, і від самої людини.

Показаний тут червоний колір із довжиною хвилі 750 нанометрів лежить на довгохвильовому краї діапазону з підручника і виходить за межі діапазону NASA. Світло поширюється зі швидкістю близько 300 000 кілометрів за секунду. Тож щосекунди через будь-яку точку проходить близько 400 трильйонів гребенів цього червоного світла. Це число називають частотою світла.

Порівняння розмірів

• Упоперек людської волосини, завтовшки 80–100 мікрометрів, вкладається близько 110–130 довжин хвиль цього червоного світла. Мікрометр — це мільйонна частка метра.
• Фіолетове світло на протилежному кінці веселки має довжину хвилі близько 400 нанометрів. Довжина хвилі цього червоного світла майже вдвічі більша.
• Якби одну довжину хвилі цього червоного світла розтягнули до ширини тенісного м’яча, тобто близько 6,7 сантиметра, людська волосина була б завширшки 7–9 метрів.
• Товщина аркуша паперу, близько 0,1 міліметра, становить приблизно 130 довжин хвиль цього світла.

Як око бачить червоний колір

Колір вловлюють клітини ока, які називають колбочками. У людей їх три види — червоні, зелені й сині колбочки, хоча ці назви не зовсім збігаються з серединою діапазону, на який реагує кожен вид. Червоні колбочки реагують на довжини хвиль приблизно від 500 до 700 нанометрів, зелені — від 450 до 630, а сині — від 400 до 500.

Глибокий червоний колір із довжиною хвилі 750 нанометрів лежить поблизу межі людського зору. Інші тварини бачать кольори інакше. Більшість ссавців, крім приматів, мають лише два види колбочок. Собаки, наприклад, бачать синій і жовтий кольори, але не розрізняють червоного та зеленого.

Чому заходи сонця червоні

Сонячне світло містить усі кольори веселки. Коли воно проходить крізь повітря, молекули газів розсіюють синє світло, яке поширюється коротшими хвилями, сильніше, ніж червоне. Розсіяне синє світло, що надходить з усіх боків, — саме тому небо здається синім.

Коли Сонце низько над обрієм, його світло долає більше повітря, щоб дійти до землі. Ще більше синього світла розсіюється вбік, і прямо проходить переважно червоне та жовте. Пил та інші дрібні частинки в повітрі теж розсіюють синє світло, через що захід сонця може стати ще червонішим.

Джерела

• Visible Light. NASA Science, 2010.
• The Electromagnetic Spectrum. In College Physics 2e. OpenStax, 2022.
• The Electromagnetic Spectrum. In Physics. OpenStax, 2020.
• Visible radiation (term 17-21-003). International Lighting Vocabulary, CIE, 2020.
• Color and Light. Optical Society of America.
• Why Is the Sky Blue?. NASA Space Place.
• Speed of light in vacuum. NIST CODATA.
• Just How Small Is "Nano"?. National Nanotechnology Initiative.
• Rules of Tennis 2026. International Tennis Federation, 2026.