How big is Найбільший вірус?
1.5 micrometers!
Показаний тут вірус, Pithovirus sibericum, станом на 2026 рік — один із найбільших відомих вірусів. Його овальні частинки зазвичай завдовжки близько 1,5 мікрометра, якщо міряти від одного кінця до другого. Мікрометр — це мільйонна частка метра. Багато поширених вірусів мають у поперечнику лише близько 0,1 мікрометра, тож частинка Pithovirus приблизно в 15 разів довша, ніж ці віруси завширшки. Учені описали його в 2014 році, після того як повернули його до життя з мерзлого ґрунту в Сибіру, якому понад 30 000 років.
Частинки Pithovirus мають форму витягнутих яєць із затичкою на одному кінці, яку дослідники називають «пробкою». Коли їх уперше виміряли за допомогою електронного мікроскопа, частинки були завдовжки близько 1,5 мікрометра і завширшки 0,5 мікрометра. Через це Pithovirus виявився більшим за пандоравіруси, попередні найбільші з відомих вірусів, частинки яких завдовжки близько 1 мікрометра.
Перші вимірювання зробили на частинках, які хімічно зафіксували й нарізали тонкими зрізами. У 2017 році дослідники заморозили цілі частинки й отримали їхні зображення в стані, ближчому до природного. Більшість мала завдовжки 1,35–1,65 мікрометра і завширшки 0,75–0,85 мікрометра. Найменші мали завдовжки близько 0,9 мікрометра, а найбільші — близько 2,5 мікрометра.
Такі великі частинки можна побачити в звичайний світловий мікроскоп. Pithovirus уперше помітили саме так: як овальні частинки, що розмножувалися в лабораторній культурі.
Відповідь залежить від того, що вимірюють і які повідомлення враховують. Тупанвірус, описаний у 2018 році, має голівку близько 0,45 мікрометра в поперечнику, прикріплену до довгого хвоста. Його частинки в середньому завдовжки близько 1,2 мікрометра, але деякі сягають 2,3 мікрометра, бо довжина хвостів різна.
У 2019 році дослідники повідомили про веретеноподібні частинки завдовжки понад 4 мікрометри на електронно-мікроскопічних знімках щетинкощелепних, дрібних морських тварин. Вони дійшли висновку, що ці частинки — віруси, найдовші з тих, про які будь-коли повідомляли. Також вони закликали дослідити гени цих частинок, щоб дізнатися про них більше.
Pithovirus походить зі зразка вічної мерзлоти, тобто ґрунту, що постійно перебуває в замерзлому стані, зібраного в 2000 році на північному сході Сибіру. Шар, з якого його взяли, має вік понад 30 000 років; цю дату визначили радіовуглецевим датуванням. Дослідники змішали зразок із культурою амеб, одноклітинних організмів, і вірус почав розмножуватися всередині них.
Команда обрала амеб, бо віруси, які їх заражають, — безпечний спосіб перевірити, чи давні віруси ще можуть бути заразними. Дослідники припустили, що вічна мерзлота, яка відтала через глобальне потепління, видобуток копалин або буріння, може одного дня вивільнити віруси, шкідливі для людей чи тварин.