Комета Галлея — це комета, яка повертається до внутрішньої частини Сонячної системи приблизно кожні 76 років. Її тверде ядро — неправильної форми брила приблизно 15 кілометрів завдовжки і 8 кілометрів завширшки. Оскільки ядро не кругле, NASA також наводить для нього єдиний загальний діаметр близько 11 кілометрів, і саме цей розмір показано тут.

Розмір

Поблизу Сонця ядро виділяє газ і пил, які оточують його хмарою, що називається комою. Наведені тут розміри стосуються лише самого ядра.

У березні 1986 року з кометою зустрілася група космічних апаратів. Найближче підлетів зонд «Джотто» Європейського космічного агентства, підійшовши до ядра на відстань 596 кілометрів 14 березня. Знімки «Джотто» показали розмір і форму ядра. Вимірювання, опубліковані в 1987 році, дають для ядра 14,9 на 8,2 кілометра.

Поверхня дуже темна. Вона відбиває лише приблизно від 3 до 4 відсотків сонячного світла, що на неї падає, а тому ядро — один із найтемніших об’єктів Сонячної системи. Зонд «Джотто» також побачив яскраві струмені газу та пилу, що вириваються з ядра.

Порівняння розмірів

• Ядро приблизно такої самої довжини, як Деймос, менший із супутників Марса, розміри якого — приблизно 16 на 12 на 10 кілометрів, але ядро набагато тонше.
• Якби поставити ядро вертикально в Безодні Челленджера, найглибшій відомій точці Маріанського жолоба — на глибині 10 935 метрів, — воно виступало б над хвилями приблизно на 4 кілометри.
• Довжина ядра трохи більша за третину марафону, дистанція якого — 42,195 кілометра.
• Якби Сонце було баскетбольним м’ячем, орбіта комети Галлея тягнулася б від 15 метрів до приблизно 910 метрів від м’яча.

Орбіта з періодом близько 76 років

Орбіта комети Галлея — довга вузька петля. У найближчій до Сонця точці комета проходить усередині орбіти Венери, а в найдальшій виходить за орбіту Нептуна. Навколо Сонця вона рухається в напрямку, протилежному до руху Землі.

Востаннє найближче до Сонця комета пройшла 9 лютого 1986 року, на відстані 87,8 мільйона кілометрів. Перед цим, у 1948 році, вона була найдалі від Сонця — на відстані 5,27 мільярда кілометрів. Вона повернеться в 2061 році. Проміжки між поверненнями коливалися приблизно від 74 до 79 років, бо притягання планет змінює її траєкторію.

Щоразу, коли комета проходить повз Сонце, ядро втрачає зі своєї поверхні, за оцінками, від 1 до 3 метрів. Уламки, що залишаються вздовж шляху комети, спричиняють щороку два слабкі метеорні потоки: Ета-Аквариди в травні та Оріоніди в жовтні.

Як комета отримала свою назву

До часів англійського астронома Едмонда Галлея вважали, що комети проходять крізь Сонячну систему лише один раз. У 1705 році Галлей застосував закони тяжіння і руху Ісаака Ньютона, щоб обчислити орбіти кількох комет. Він з’ясував, що комети, помічені в 1531, 1607 і 1682 роках, мали дуже схожі орбіти, і заявив, що це одна й та сама комета, яка повертається. Він передбачив, що вона повернеться в 1758 році.

Галлей помер у 1742 році, але комету знову побачили 25 грудня 1758 року — це зробив Йоганн Георг Паліч. Це була перша комета, про яку стало відомо, що вона повертається, і її назвали на честь Галлея. Записи про її появи сягають понад 2 000 років у минуле, а зображена вона на Гобелені з Байє, який розповідає про битву при Гастінгсі 1066 року.

Джерела

• 1P/Halley. NASA Science, 2024.
• Small-Body Database Lookup: 1P/Halley. NASA Jet Propulsion Laboratory, 2026.
• Giotto overview. European Space Agency.
• Mars Fact Sheet. NASA, 2025.
• How deep is the ocean?. NOAA National Ocean Service, 2024.
• Marathon. World Athletics.
• Sun Fact Sheet. NASA, 2024.
• Official Basketball Rules 2026: Basketball Equipment. FIBA, 2026.