Альдебаран — зоря-гігант насиченого помаранчевого кольору, що утворює око сузір’я Телець. Він має в поперечнику близько 63 мільйонів кілометрів, а це приблизно в 45 разів більше за ширину Сонця. Це ширина його видимої поверхні.

Розмір

На небі Альдебаран виглядає більшим за майже будь-яку іншу зорю, а до 2002 року його ширину вимірювали частіше, ніж ширину будь-якої іншої зорі. У каталозі того ж року наведено близько 60 вимірювань. Багато з них походять зі спостережень покриттів Місяцем: Альдебаран лежить на шляху Місяця небом, тому Місяць часто проходить перед ним. Час, за який край Місяця закриває зорю, показує, яку видиму ширину вона має.

У дослідженні 2005 року Рікікі та Роккатальята поєднали нові вимірювання покриттів та інтерферометричні вимірювання. З’ясували, що видима ширина Альдебарана становить 20,58 тисячної частки кутової секунди, де кутова секунда — це 1/3 600 градуса. Приблизно стільки ж завтовшки людська волосина, якщо дивитися на неї з відстані 1 кілометра. Супутник «Гіппаркос» виміряв відстань до Альдебарана: приблизно 67 світлових років. Світловий рік — це відстань, яку світло проходить за один рік, близько 9,46 трильйона кілометрів. На такій відстані ця ширина дає радіус, що в 45,1 раза більший за сонячний.

Давніші вимірювання Альдебарана розкидані ширше: від приблизно 36 до 46 радіусів Сонця, а причина цього невідома. Яскравість зорі змінюється менш як на 1%, але на її поверхні можуть бути плями, або вона може трохи змінювати розмір.

Порівняння розмірів

Альдебаран приблизно в 45 разів ширший за Сонце і приблизно в 4 900 разів ширший за Землю.
За об’ємом у ньому вмістилося б близько 92 000 Сонць.
Якби Альдебаран опинився на місці Сонця, його поверхня сягала б понад половини шляху до орбіти Меркурія.
Він приблизно в 1,8 раза ширший за Арктур, який теж є зорею-гігантом і меншим сусідом на цьому сайті.
Якби Сонце зменшили до розміру баскетбольного м’яча, Альдебаран був би кулею діаметром близько 11 метрів.

Спірна планета

З початку 1990-х років астрономи вимірюють, як Альдебаран зовсім трохи наближається до Землі й віддаляється від неї з циклом близько 629 діб. У дослідженні 2015 року припустили, що це коливання спричинює планета. Така планета мала б масу, щонайменше в 6,5 раза більшу за масу Юпітера, і оберталася б навколо Альдебарана на відстані близько 1,46 астрономічної одиниці, де одна астрономічна одиниця — це середня відстань від Землі до Сонця.

У дослідженні 2019 року додали багато нових вимірювань і з’ясували, що сигнал не був сталим із часом. Автори дійшли висновку, що їхні дані послаблюють аргументи на користь існування планети. Вони припустили, що це коливання натомість могли б спричиняти осциляції, пов’язані з вируванням газу всередині зорі.

Космічний апарат у дорозі

«Піонер-10» — перша місія НАСА до зовнішніх планет — запустили 1972 року, а свій останній сигнал на Землю апарат надіслав 2003 року. Він рухається приблизно в напрямку Альдебарана і, як очікують, пролетить повз нього приблизно через два мільйони років.

Джерела

Aldebaran's angular diameter: How well do we know it?. Richichi and Roccatagliata, Astronomy & Astrophysics, 2005.
Long-lived, long-period radial velocity variations in Aldebaran: A planetary companion and stellar activity. Hatzes et al., Astronomy & Astrophysics, 2015.
Precise radial velocities of giant stars. XII. Evidence against the proposed planet Aldebaran b. Reichert et al., Astronomy & Astrophysics, 2019.
Pioneer 10. NASA, 2024.
Measuring the Universe. International Astronomical Union.
IAU 2015 Resolution B2 on recommended zero points for the absolute and apparent bolometric magnitude scales. International Astronomical Union, 2015.
Just How Small Is "Nano"?. National Nanotechnology Initiative.
Sun Fact Sheet. NASA, 2024.
Earth Fact Sheet. NASA, 2024.
Mercury Fact Sheet. NASA, 2024.
Fundamental parameters and chemical composition of Arcturus. Ramírez and Allende Prieto, The Astrophysical Journal, 2011.
Official Basketball Rules 2026: Basketball Equipment. FIBA, 2026.

Report a Problem

for Альдебаран